1. Стан, коли людина спить менше, ніж потрібно для нормального відпочинку та відновлення організму; недостатня кількість сну.
2. Дія за значенням дієслова «недосипати»; процес, коли хтось регулярно або в певний період не отримує достатньо сну.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли людина спить менше, ніж потрібно для нормального відпочинку та відновлення організму; недостатня кількість сну.
2. Дія за значенням дієслова «недосипати»; процес, коли хтось регулярно або в певний період не отримує достатньо сну.
Приклад 1:
Для того, щоб нервовий зрив у вигляді стресу набув характеру стійкого, довготермінвого функціонального розладу нервової системи, у дію, звичайно, включаються чинники, що передбачають: природжені, генетично зумовлені властивості нервової системи, надбані дефекти виховання, перевтома, утома, недосипання тощо. Психолог Я. Лупьян переконливо показав унікальність і неповторність причин неврозів у різних людей.
— Котляревський Іван, “Енеїда”