недостойний

1. Такий, що не заслуговує на повагу, визнання або довіру через низькі моральні якості, підлі вчинки або ганебну поведінку; гідний зневаги.

2. Негідний чогось, такий, що не відповідає певним вимогам, рівню або статусу; непідхожий.

3. (У конструкції з род. відмінком) Такий, що не має відповідних чеснот, заслуг або прав на щось (наприклад, на звання, нагороду, увагу).

Приклади вживання

Приклад 1:
А Господь — як цей недостойний чоловік дивиться в очі Богові? Як він заходить до церкви?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: прикментик (True) |