Значення
-
Властивість або стан того, що є недостойним; відсутність гідності, поваги, моральних чи професійних якостей, що відповідають певному статусу, званню або загальноприйнятим нормам честі.
-
Негідний, ганебний вчинок, поведінка або ставлення, що свідчать про відсутність моральних принципів або порушують поняття про честь.
-
У логіці та філософії — характеристика міркування, вислову тощо, що не відповідає вимогам логічної строгості, обґрунтованості або етичної допустимості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недостойність, р. недостойності, д. недостойності, з. недостойність, о. недостойністю, м. недостойності, к. недостойносте