1. Недостатньо, неповно, з обмеженнями; так, що не відповідає ідеалу або повній мірі.
2. (У філософії, теології) Про існування або стан, що позбавлений абсолютної досконалості, властивий буттю, відмінному від Бога.
недосконало
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Так то воно так, — втрутилась я, — тільки якось недосконало проводив свою апостольську роботу Його Ексцелєнція, інакше кронпринц не виніс би собі мозок в Майєрлінґу, взявши на себе страшний гріх самогубства, перед тим закатувавши на смерть бідолашну й немудру коханку».Петро від люті, що жінка, та ще й служниця, дозволяє собі таке говорити, аж загарчав, замаскувавши свою злість кашлем. «Пані Стефо, — несміливо озвалась раптом їмость, — чи буде ще якась гаряча страва нині?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: прислівник () |