НЕДОПИ́ТКИ, мн. (одн. недопи́ток, ч.). 1. Залишки напою (води, молока, чаю, вина тощо) у посудині, які хтось не допив; недоїдки (у 2 знач.).
недопитки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Галя кинулась мити посуд та прибирать з стола недоїдки та недопитки, наче переїди після товаряки. — Як же тобі здавсь мій веселий товариш?
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (множина) |