недопущений
[nɛdopuʃt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не отримав дозволу на участь, доступ або вступ кудись; такий, що не був допущений.
-
У правовому контексті: такий, що не має юридичної чи офіційної можливості здійснювати певну діяльність, обіймати посаду тощо через відсутність необхідних умов, кваліфікації або через наявність заборон.
-
У технічній та безпековій сфері: заборонений, неприпустимий; такий, що не відповідає встановленим нормам і правилам для запобігання небезпеці чи аварії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недопущений, р. недопущеного, д. недопущеному, з. недопущеного, о. недопущеним, м. недопущенім