недоповняльність

[nɛdopoʋnjɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (лінгвістика) Властивість дієслівної форми, яка виражає дію, спрямовану на неповний об’єкт або обмежений у своєму охопленні, часто пов’язана з префіксами *недо-* та *по-* (наприклад, “недосипати”, “попідпилювати”).

  2. (лінгвістика) Категорія дієслів, що позначають дію, не доведену до кінця, до нормативної межі, або таку, що охоплює лише частину об’єкта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. недоповняльність, р. недоповняльності, д. недоповняльності, з. недоповняльність, о. недоповняльністю, м. недоповняльності, к. недоповняльносте

Більше записів