НЕДОПЛА́ТНИК, -а, чол. Особа, яка не сплачує повною мірою належних платежів, внесків або податків; той, хто систематично або одноразово здійснює неповну оплату.
недоплатник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови