недоокисень БукваН Недоокисень, -сню, чол. 1. Хімічна сполука, що містить меншу, ніж звичайно, кількість кисню; продукт неповного окиснення. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←тайцзицюаньповикапувати→
