Недомисел, -слу, ч. 1. Недостатня обдуманість, непродуманість чого-небудь; недогляд, помилка, спричинена браком уваги чи глибини міркування.
недомисел
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Недомисел, -слу, ч. 1. Недостатня обдуманість, непродуманість чого-небудь; недогляд, помилка, спричинена браком уваги чи глибини міркування.
Відсутні