недомовленість

1. Стан, коли щось не висловлено до кінця, залишено несказаним; недоговореність, недомовка.

2. Прихований, не висловлений прямо зміст чогось; підтекст, натяк.

Приклади вживання слова

недомовленість

Приклад 1:
Цінує в такій літературі «хвилюючу недомовленість на тлі скрупульозної точности фактів» (це з приводу розвідки Г. Чулкова «Летопись жизни и творчества Ф. И. Тютчева» (1933) 3/4 5:14). Художньо-біографічна, науково-біографічна література, разом з фільмами такого ж кшталту, сприймалася екзистенційно, входила в життя, ставала складовою духовного побуту, знаряддям виховання дочки, мовби розширювала коло спілкування.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”