НЕДО́КУРОК, -рка, чол. 1. Залишок недопаленої цигарки, сигари або папіроски; недопалок.
недокурок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нечаєва постояла, докурила цигарку, роздушила недокурок, а тоді поклала листа в простягнену руку й, потягнувшись стомлено та промовивши: «А-а, ну вас к чорту!» — пішла геть. Засміялась і… обклала Андрія п’ятиповерховою лайкою.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |