1. Дія або стан за значенням недокручувати; неповне, недостатнє закручування чого-небудь (гвинта, крана, кришки тощо).
недокручування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія або стан за значенням недокручувати; неповне, недостатнє закручування чого-небудь (гвинта, крана, кришки тощо).
Відсутні