1. Якого не докрутили до кінця, не завершили крутити (про механізми, деталі, кришки тощо).
2. перен., розм. Який не виявив повною мірою своїх здібностей, можливостей; недосвідчений, незрілий.
недокручений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |