1. Хворобливий стан організму, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові; анемія.
недокрів’я
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У нього, колись такого сильного, вже тремтіли кінцівки, мов у розбитого паралічем, і весь час наморочилась голова від утоми й недокрів’я. Він уже став не те що неврастеником, він став істериком і лише безумним напруженням волі ще сяк-так тримав себе в руках.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Це вже наслідок недокрів’я: Небагато хліба в півфунті! Пам’ятаєш таке прислів’я: «Transit gloria mundi…» А проте це, звичайно, дурниця!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |