1. Який страждає на недокрів’я (анемію); малокровний.
2. перен. Позбавлений сили, енергії, життєвості; кволий, млявий.
недокрівний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який страждає на недокрів’я (анемію); малокровний.
2. перен. Позбавлений сили, енергії, життєвості; кволий, млявий.
Відсутні