Значення
-
НЕДОКОМПЛЕ́КТ, у, чол. Стан, за якого кількість наявних предметів, осіб, деталей тощо є меншою від установленої норми, потрібної кількості; неповний склад, брак чогось. На складі виявили недокомплект запчастин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недокомплект, р. недокомплекту, д. недокомплектові, з. недокомплект, о. недокомплектом, м. недокомплекті, к. недокомплекте