недокіс

НЕДО́КІС, іменник чоловічого роду.

1. Неповний, недостатній за обсягом або якістю кіс (у 1, 2 знач.). // Недостатня кількість скошеної трави, збіжжя тощо.

2. Смужка трави, збіжжя тощо, що лишилася нескошеною під час косіння; недокошена ділянка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |