НЕДОГА́РОК, -рка, чол.
1. Залишок недопаленої свічки, лампади або іншого світильного пристрою; недопалок. На столі в каламутній калюжі стеарину плавав недогарок свічки.
2. Залишок недопаленої цигарки, сигари або люльки; недопалок. Він кинув недогарок цигарки в попільничку.
3. перен., розм. Людина похилого віку, яка втратила колишню силу, здоров’я або красу; залишок колишньої людини. З нього вже зовсім недогарок лишився після тієї хвороби.