недобитий
[nɛdobɪtɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Якого не знищили, не вбили до кінця; той, хто вижив після нападу, бою, розправи.
-
перен., зневажл. Який зазнав поразки, але не втратив своєї шкідливої суті, небезпечних якостей або намірів (про ідейного противника, ворога, представника ворожої ідеології тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недобитий, р. недобитого, д. недобитому, з. недобитого, о. недобитим, м. недобитім