недобитий

1. Якого не знищили, не вбили до кінця; той, хто вижив після нападу, бою, розправи.

2. перен., зневажл. Який зазнав поразки, але не втратив своєї шкідливої суті, небезпечних якостей або намірів (про ідейного противника, ворога, представника ворожої ідеології тощо).

Приклади вживання слова

недобитий

Приклад 1:
Старшини ходили й добивали в голову… і хто був недобитий козаками, тільки здригав, коли куля старшини розбивала його останні надії… Останній, літній уже, в одязі німецького бранника, коли роздягався, тільки сказав; — Я сам был три года в плену у немцев… Його зразу не застрелили. Коли його кололи, він довго, довго кричав тоненьким і далеким-далеким голосом… А це ж було за кілька кроків від мене… Потім ми пішли.
— Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”

Приклад 2:
I далi трощив недобитий ослончик. — Годi, покиньте, — кричав Андрiй.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”