1. Стосунок до неділі як дня тижня; властивий неділі, характерний для неї.
2. Який відбувся, зробився, з’явився тощо у неділю, у минулу неділю.
3. Призначений, призначений для неділі.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунок до неділі як дня тижня; властивий неділі, характерний для неї.
2. Який відбувся, зробився, з’явився тощо у неділю, у минулу неділю.
3. Призначений, призначений для неділі.
Приклад 1:
Опріч «упражнєній», там завдають на неділешній день писати «окупації»: що-небудь з книжки на одну неділю по-грецьки, чи по-латинськи, а в другу те ж саме по-московськи пишеться. Хто не бачив «окупацій», той не зна, що вони за штука; а це от що: з білого паперу зшивається тетрадь в лист і обрізуються «кантички», себто спідній край з-на два цалі, щоб тетрадь вийшла трохи що не квадратна; лінується її, і пишуть.
— Тютюнник Григорій, “Вир”