недбалиця

**НЕДБА́ЛИЦЯ**, іменник жіночого роду, істота.

1. Жінка, яка недбало, неохайно, без належної уваги ставиться до своїх обов’язків, роботи, зовнішнього вигляду або речей; нечупара, нехлюя.

2. *заст., діал.* Неписьменна або малописьменна жінка; невігласка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |