1. Людина, яка порушує релігійні або моральні норми, нехтує святинями та заповідями; грішник, безбожник.
2. (переносно) Людина, яка поводиться аморально, зневажає загальноприйняті цінності та норми поведінки.
нечестивець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
“Нечестивець, проклинаючи сатану, сам кляне свою душу”.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: іменник (однина) |