1. Який не зазнав биття, не побитий; неушкоджений, цілий.
2. Перен. Не маючий життєвого досвіду, шрамів, розчарувань; наївний, недосвідчений.
3. Про посуд, скло тощо: який не має тріщин, сколів, не розбитий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не зазнав биття, не побитий; неушкоджений, цілий.
2. Перен. Не маючий життєвого досвіду, шрамів, розчарувань; наївний, недосвідчений.
3. Про посуд, скло тощо: який не має тріщин, сколів, не розбитий.