Значення
-
Філософська категорія, що означає відсутність буття, протилежність існуванню, абсолютну порожнечу або стан до виникнення та після зникнення матеріального світу чи окремої істоти.
-
Стан неіснування, повна відсутність життя, свідомості або будь-яких проявів реальності; небуттєвість.
-
У переносному значенні — забуття, відсутність пам’яті про когось або щось, втрата значення або існування в суспільній свідомості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небуття, р. небуття, д. небуттю, з. небуття, о. небуттям, м. небутті, к. небуття