небожа

[nɛboʒɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Донька брата або сестри; племінниця.

  2. Донька чоловіка від попереднього шлюбу для його нової дружини (пасербиця); донька дружини від попереднього шлюбу для її нового чоловіка (пасербиця).

  3. Уживається як звертання до молодшої жінки або дівчини, часто з відтінком пестощів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. небожа, р. небожати, д. небожаті, з. небожа, о. небожам, м. небожаті, к. небожа

Більше записів