небоєздатний

1. Який не здатний брати участь у бойових діях, вести бій; непридатний для використання у військових цілях (про особовий склад, техніку, підрозділ тощо).

2. Який не здатний чинити ефективний опір, небоєготовий; безсилий, безпорадний (у переносному значенні).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |