небоєздатний

[nɛbojɛzdɑtnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не здатний брати участь у бойових діях, вести бій; непридатний для використання у військових цілях (про особовий склад, техніку, підрозділ тощо).

  2. Який не здатний чинити ефективний опір, небоєготовий; безсилий, безпорадний (у переносному значенні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. небоєздатний, р. небоєздатного, д. небоєздатному, з. небоєздатного, о. небоєздатним, м. небоєздатнім

Більше записів