небоян

1. (у слов’янській міфології) легендарний князь-чарівник, персонаж давньоруських літописів та фольклору, якому приписували здатність перетворюватися на звіра, птаха чи комаху, а також розмовляти з тваринами; один із трьох братів-чарівників (разом із Волхом та Колядою).

2. (у переносному значенні, книжн.) людина, що володіє таємничими знаннями або незвичайними здібностями; чаклун, провидець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |