Значення
-
(у слов’янській міфології) легендарний князь-чарівник, персонаж давньоруських літописів та фольклору, якому приписували здатність перетворюватися на звіра, птаха чи комаху, а також розмовляти з тваринами; один із трьох братів-чарівників (разом із Волхом та Колядою).
-
(у переносному значенні, книжн.) людина, що володіє таємничими знаннями або незвичайними здібностями; чаклун, провидець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небоян, р. небояна, д. небоянові, з. небояна, о. небояном, м. небояні, к. небояне