1. Жінка, яка померла (вживається як звертання або опис померлої жінки, часто з відтінком поваги або співчуття).
2. (заст.) Безталанна, нещасна жінка; бідолаха (виражає жаль або співчуття до живої жінки).
небіжка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ще небіжка мастила, а я глину тачками возив. Лиш хочу встати, а приспа не пускає, ступаю — не пускає.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |