Властивість або стан, що характеризується певним ступенем успішності, обмеженою або частковою досягненістю мети; відсутність повної невдачі.
небезуспішність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан, що характеризується певним ступенем успішності, обмеженою або частковою досягненістю мети; відсутність повної невдачі.
Відсутні