небезтурботний

Який не є безтурботним, позбавлений безтурботності; що викликає занепокоєння, тривогу або потребує уваги, обережності.

Який не проявляє безтурботності, сповнений турбот, занепокоєння, серйозний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |