небезсторонній

1. Який не є безстороннім, тобто такий, що має певну зацікавленість, упередженість або прихильність до однієї зі сторін; упереджений, тенденційний, заангажований.

2. (У логіці та аргументації) Характеристика міркування, позиції або джерела, що не є об’єктивним, а відображає інтереси, переконання або ставлення того, хто його висловлює.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |