небезсторонність

[nɛbɛzstoronnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або стан, коли особа, організація чи процес не є безсторонніми, тобто характеризуються наявністю певної зацікавленості, упередженості або причетності до справи, що може впливати на об’єктивність суджень чи рішень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. небезсторонність, р. небезсторонності, д. небезсторонності, з. небезсторонність, о. небезсторонністю, м. небезсторонності, к. небезсторонносте

Більше записів