Значення
-
Властивість або стан того, що є небезкорисним; відсутність користі, практичної цінності або позитивного ефекту; марність.
-
(У філософському та етичному контексті) Категорія, що позначає явища, дії або речі, які не спрямовані на досягнення добра, користі або не мають внутрішньої цінності; протилежність благу та корисності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небезкорисність, р. небезкорисності, д. небезкорисності, з. небезкорисність, о. небезкорисністю, м. небезкорисності, к. небезкорисносте