1. Властивість або стан того, що є небезкорисним; відсутність користі, практичної цінності або позитивного ефекту; марність.
2. (У філософському та етичному контексті) Категорія, що позначає явища, дії або речі, які не спрямовані на досягнення добра, користі або не мають внутрішньої цінності; протилежність благу та корисності.