Властивість або якість людини, що проявляється у відсутності корисливих мотивів, прагненні діяти без особистої вигоди, заради інших або загального блага.
небезкорисливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови