Значення
-
Властивість або якість людини, що проявляється у відсутності корисливих мотивів, прагненні діяти без особистої вигоди, заради інших або загального блага.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небезкорисливість, р. небезкорисливості, д. небезкорисливості, з. небезкорисливість, о. небезкорисливістю, м. небезкорисливості, к. небезкорисливосте