небеса

1. У релігійних та міфологічних уявленнях — місце перебування божеств, безсмертних душ праведників, ангелів; потойбічний світ, рай.

2. Поетичний синонім слова “небо” як простору над землею, повітряної сфери, часто з відтінком високості, величі чи сакральності.

3. Переносно — про щось дуже високе, недосяжне або ідеальне, про стан великого блаженства, щастя.

Приклади вживання слова

небеса

Приклад 1:
Чого тільки варте моторошно-солодке «Воскресіння Варвари Лянґиш», виконане за значної спонсорської допомоги опівночі перед однією з напіврозвалених гробниць Личаківського цвинтаря, коли з дванадцятьох картонних веж було випущено в дощові львівські небеса безліч голубів, повітряних куль, презервативів, ворон і поетичних метафор?! (Наша газета свого часу вмістила репортаж про цю неоднозначну подію.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Возлети на небеса, хоть в Версальскіи лѣсаа1, Вздѣнь одежду золотую, Вздѣнь и шапку хоть царскую; Когда ты невесьол, то всьо ты нищ и гол; 3 Версалія (Versailles) именуется французскаго царя едем, си-рѣчь рай, или сладостный сад, неизреченных свѣтских утѣх исполнен. Проживи хоть 300 лѣт, проживи хоть цѣлый свѣт, Что тебѣ то помогает, Естли сердце внутрь рыдает?
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

Приклад 3:
Воистину ничто же благо, токмо сердце чисто, зерно, прорастивіпее небеса и зе^лю, зерцало, вмѣщающее в себѣ и живопишущее всю тварь вічными красками, твердь, утвердившая мудростію своею чудная небеса, рука, содержащая горстію круг земный и прах нашея плрти. Что бо есть дивнЬе памяти, вѣчно весь мір образующая, сімена всіх тварей в нѣдрах своих хранящія вѣчно, зрящія единым оком прошедшая и будущая дѣла, аки настоящая?
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

Приклад 4:
Ледi й джентльмени, менi трохи мулько зачiпати цю тему, — розумiється, вона надається радше для проповiдi, нiж для солiдного наукового виступу, i я вже бачу, як, один по одному, ви залишаєте аудиторiю, саркастично пiдiбгавши вуста: crazy stuff, типовий Slavic mysticism, грюкають вiдкиднi сидiння, — одну хвилиночку, я прошу ще тiльки хвилиночку уваги, в мене навiть, комiльфотностi ради, цитата осьо наготована — перепрошую, що не з Деррiда, Фуко чи Лакана, а якраз навпаки, з Якоба Бьоме: коли диявола спитали, чому вiн залишив небеса, вiн вiдповiв, що хотiв бути автором. Ледi й джентльмени, в цiй країнi, котра вiд по‑чаткiв була людським творивом i де авторство кожної людини над власною судьбою є пiдставовим постулатом виховання (розгортаю газетну витинку: лiтня пара мiльйонерiв, Брауни — Рiчард, 79 рокiв, i Хелен, 76 ро‑кiв, — отруїлася чадним газом у себе в гаражi, попередньо записавши цiлий маєток — 10 мiльйонiв дола‑рiв, неабищицю!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”