небайдуже
[nɛbɑjduʒɛ] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Те саме, що небайдужість — стан, коли щось або хтось викликає інтерес, емоційну реакцію, турботу або участь.
-
(У значенні прислівника) Не проявляючи байдужості, з інтересом, із залученням; так, що свідчить про зацікавленість або емоційну включеність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небайдуже, р. небайдужого, д. небайдужому, з. небайдуже, о. небайдужим, м. небайдужім