Значення
-
Власна назва, що позначає мовну особливість — властивість бути небалакучим, тобто не мати наголосу на закінченні в деклінованих формах іменників, прикметників, займенників або дієприкметників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. небалакучість, р. небалакучості, д. небалакучості, з. небалакучість, о. небалакучістю, м. небалакучості, к. небалакучосте