Власна назва, що позначає мовну особливість — властивість бути небалакучим, тобто не мати наголосу на закінченні в деклінованих формах іменників, прикметників, займенників або дієприкметників.
небалакучість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |