небачучий

[nɛbɑt͡ʃut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який не має зору, сліпий (про людину або тварину).

  2. Який не бачить, не помічає чогось, не усвідомлює певних явищ або обставин (переносно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. небачуча, р. небачучого, д. небачучому, з. небачучого, о. небачучим, м. небачучім

Більше записів