неавтономність

Властивість або стан, за якого об’єкт, система, організація чи територія не має самостійності, не може функціонувати або існувати незалежно, без зовнішнього керівництва, контролю, підтримки або фінансування.

У політико-адміністративному контексті — статус території, яка не має прав та повноважень самоврядування, а перебуває в підпорядкованому становищі відносно іншої держави чи адміністративного центру.

У технічних та інженерних системах — залежність пристрою чи комплексу від зовнішніх джерел живлення, керування або ресурсів для його функціонування, відсутність самодостатності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |