1. (у музиці) такий, що не входить до складу акорду, не узгоджений з ним; дисонуючий.
2. (переносно) такий, що не відповідає загальному характеру, настрою або стилю чогось; чужий, невідповідний, дисонуючий.
Словник Української Мови
Буква
1. (у музиці) такий, що не входить до складу акорду, не узгоджений з ним; дисонуючий.
2. (переносно) такий, що не відповідає загальному характеру, настрою або стилю чогось; чужий, невідповідний, дисонуючий.