1. Такий, що не є абсолютним; обмежений, умовний, відносний.
2. (У філософії, логіці) Не маючий характеру безумовної, повної та всеосяжної істини; такий, що залежить від певних умов або обставин.
неабсолютний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |