НАЗОВСІ́М, присл. 1. Назавжди, на весь час, безповоротно. Він вирішив залишитися тут назовсім.
2. Цілком, повністю, до кінця. Хмари розвіялися назовсім.
назовсім
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та його родичі немов понабирали у вуха води, мовби їм відібрало іржання назовсім. Рабськими, мученицькими очима вони лише дивилися з Дністра на Куріпочку та здригалися під козацькими вже розпухлими кулаками.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прислівник () |