1. Дія за значенням назолювати, назолюватися; навмисне спричинення комусь прикрості, досади, неприємностей.
назолювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням назолювати, назолюватися; навмисне спричинення комусь прикрості, досади, неприємностей.
Відсутні