1. Визначити, встановити що-небудь (термін, місце, ціну тощо); призначити.
2. Доручити кому-небудь виконання якоїсь роботи, обов’язків; визначити на якусь посаду.
Словник Української Мови
Буква
1. Визначити, встановити що-небудь (термін, місце, ціну тощо); призначити.
2. Доручити кому-небудь виконання якоїсь роботи, обов’язків; визначити на якусь посаду.
Приклад 1:
Ягня, наприклад, смажене, яке поїдається в колі тих, що люблять істину й союзом блаженної любові пов”язаних приятелів, може творити церемонію, тобто таємно назначити і привести наш розум до здогаду, що людина заради свого благополуччя повинна присвятити себе Богові, тобто віддати (себе) на шукання й жування точної істини. Та це лиш церемонія, тобто вузол і таємний значок.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”