1. Дія за значенням назбирувати 1; збирання чого-небудь у якійсь кількості, поступово накопичуючи.
назбирування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням назбирувати 1; збирання чого-небудь у якійсь кількості, поступово накопичуючи.
Відсутні