НАЗАРЕ́ЄЦЬ, -ійця, чол.
1. Житель або уродженець міста Назарет (в Ізраїлі).
2. У християнстві — одне з найменувань Ісуса Христа, яке вказує на Його походження з Назарету (вживається переважно в богословському та історичному контекстах).
3. У ранньому християнстві — назва послідовників однієї з юдео-християнських сект (назареїв), які дотримувалися Мойсеєвого закону.