НА́ЗАХВАТ, присл. Те саме, що навперейми; наввипередки, змагаючись у швидкості або прагнучи випередити когось у виконанні чогось. Уживається переважно в художній літературі та розмовному мовленні для підкреслення поспіху, суперництва чи нестримного бажання першим досягти мети.
назахват
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зібравшися, всі панетята Ізнов кружати начали, Пили, як брагу поросята, Горілку так вони тягли; Тягли тут пінненьку троянці, Не вомпили сіціліанці, Черкали добре назахват. Хто пив тут більш од всіх сивухи І хто пив разом три осьмухи, То той Енеєві був брат.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прислівник () |