Значення
-
НАЙТО́ВНИК, -а, чол. 1. Морський термін. Пристрій або деталь суднового обладнання, призначена для кріплення (найтування) тросів, канатів або такелажу; кнехт, бітенг.
-
Робітник, який виконує найтування — скріплення, зв’язування частин такелажу або вантажів на судні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. найтовник, р. найтовника, д. найтовникові, з. найтовника, о. найтовником, м. найтовникові, к. найтовнику