1. Який передує всім іншим у часі, просторі або порядку; найраніший, початковий.
найперший
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Русь — на Дніпрі: Рось, Роська, Роставиця, Росава — то найперший осідок Русі. Я читав літопис з Печерської лаври, там все сказано.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Приклад 2:
Бо все -таки кістка, мені здається, — найперший образ, найперший матеріал, найглибший, найдавніший. Кістка була еталоном.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 3:
Найперший ґанок і переддвер’я, що вводить у згубу, і найперший порух, що, наче буквар, навчає нас бути супостатами Богові, є оце: A. Входити у неспоріднену стать. Б. Обіймати посаду, що суперечить природі.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |